Є на світі люди, які вірять у світові змови і таємні суспільства. Вони в кожній власній невдачі бачать руку ворога. Боже мій, мої співчуття. А тепер поговоримо про правду. Як же так виходить, що хтось постійно в проблемах, а хтось постійно в розвитку?
А ось як. У людини є три стадії часу, в яких перебуває її свідомість і кілька станів свідомості:
- Минуле;
- Сьогодення;
- Майбутнє.
Хтось знаходиться здебільшого в минулому, хтось у сьогоденні, хтось у майбутньому. Аналізує, уявляє або просто розважається.
Дозвольте представити - тварина з усіма ознаками людини. Коротка характеристика:
1. Здебільшого свідомість у «сьогоденні», відчуває те, що відбувається.
2. При першій же можливості, мозок тікає у віртуальні конструкції чужого авторства, отримуючи від цього задоволення.
3. Стан аналізу та уяви майже завжди вимкнений. Якщо і включаються, то з явною неохотою.
Типовий представник виду, як офісних щурів, так і робочих ослів.
Ненависна робота терпиться, оскільки приносить хліб. Особа ні хвилинку не захоплюється нею, рівно о 18-00 стартує додому. Вдома гарячково їсть і насолоджується новою серією про «Ментів», «Сватів» чи ще якоюсь жуйкою. Додаткової інформації не шукає, а якщо і знаходить, не споживає.
Погана новина - кількість представників вкрай велика.
Хороша новина - піддається лікуванню (в окремих випадках).
Як поставити діагноз? Якщо особа ниє, що навколо погано, начальник дістав, клієнти дебіли і дружина дура - це воно.
У чому причина? Якщо ви ще не зрозуміли, я сильно збентежений. Згадайте строчку «Бездіяльність системи - 95%» в диспетчері завдань. Система завантажена на 95% (або навпаки, не завантажена) шлаком, так чи інакше вона не діє. З ілюзією роботи.
Мозок пацієнта працює саме так: завантажує при першій можливості себе віртуальними конструкціями, поринаючи в розваги. Потріпатися про те, як без смаку одягнена новенька з великими грудьми з четвертого відділу (на неї всі мужики стійку роблять) - це якраз з цієї серії. Ну а про телевізор і повторювати не варто.
Для таких людей все навколо - страшна і незрозуміла сила, винна в їх невдачі. Світова змова, підступи колег-кретинів, сезонність в продажах - це їх нелюбимі але постійні супутники. Про них пацієнти можуть розповідати годинами. І навіть будують вельми переконливі логічні конструкції. Психіатри чудово з цим знайомі - багато їхніх клієнтів, будують логічно бездоганні обгрунтування самих диких і нелогічних тверджень.
А до чого я все ж веду. Що робити і як же бути?
А ось до чого. Якщо вам здається, що навколо жопа, вороги і взагалі ніколи нічого не зміниться, єдині ліки - витягнути мозок в область майбутнього і ввести його в стан уяви. Змусь себе думати про те, що тобі хочеться, включи уяву. Намалюй собі картину бажаного майбутнього у великому або малому форматі. Можна придумати своє нове життя або можна придумати нову структуру відділу - яка різниця? Масштаб не важливий - придумай хоч щось що подобається і що хочеться втілити.
А тепер включи стан аналізу - розклади придуману модель на елементи. Визнач з чого вона складається? А тепер - з чого складаються елементи? І так далі, поки не дійдеш до рівня рівного твоєї інформованості та досвіду. Захотів відкрити магазин, а не знаєш як? А ти подумай і дійди хоча б до елемента «подзвонити Колі та запитати як він відкривав магазин», раз нічого іншого не знаєш. І починай впізнавати.
З просуванням від приватного до загального приростатиме досвід та інформованість. З втіленням першої цеглини придуманого - впевненість. І тут прийде задоволення. З цього моменту розум забуде про чужі віртуальні конструкції і буде жити тільки в своїх. Іноді набігаючи до чужих в гості, щоб дати своїм відпочити.
Секрет простий - фіксуйтеся на майбутньому, бажайте, фантазуйте, аналізуйте і втілюйте. Зрештою, саме так чинять усі великі художники. Так створюються картини, будівлі, симфонії та романи. Чим ви гірші?
- Минуле;
- Сьогодення;
- Майбутнє.
Хтось знаходиться здебільшого в минулому, хтось у сьогоденні, хтось у майбутньому. Аналізує, уявляє або просто розважається.
Дозвольте представити - тварина з усіма ознаками людини. Коротка характеристика:
1. Здебільшого свідомість у «сьогоденні», відчуває те, що відбувається.
2. При першій же можливості, мозок тікає у віртуальні конструкції чужого авторства, отримуючи від цього задоволення.
3. Стан аналізу та уяви майже завжди вимкнений. Якщо і включаються, то з явною неохотою.
Типовий представник виду, як офісних щурів, так і робочих ослів.
Ненависна робота терпиться, оскільки приносить хліб. Особа ні хвилинку не захоплюється нею, рівно о 18-00 стартує додому. Вдома гарячково їсть і насолоджується новою серією про «Ментів», «Сватів» чи ще якоюсь жуйкою. Додаткової інформації не шукає, а якщо і знаходить, не споживає.
Погана новина - кількість представників вкрай велика.
Хороша новина - піддається лікуванню (в окремих випадках).
Як поставити діагноз? Якщо особа ниє, що навколо погано, начальник дістав, клієнти дебіли і дружина дура - це воно.
У чому причина? Якщо ви ще не зрозуміли, я сильно збентежений. Згадайте строчку «Бездіяльність системи - 95%» в диспетчері завдань. Система завантажена на 95% (або навпаки, не завантажена) шлаком, так чи інакше вона не діє. З ілюзією роботи.
Мозок пацієнта працює саме так: завантажує при першій можливості себе віртуальними конструкціями, поринаючи в розваги. Потріпатися про те, як без смаку одягнена новенька з великими грудьми з четвертого відділу (на неї всі мужики стійку роблять) - це якраз з цієї серії. Ну а про телевізор і повторювати не варто.
Для таких людей все навколо - страшна і незрозуміла сила, винна в їх невдачі. Світова змова, підступи колег-кретинів, сезонність в продажах - це їх нелюбимі але постійні супутники. Про них пацієнти можуть розповідати годинами. І навіть будують вельми переконливі логічні конструкції. Психіатри чудово з цим знайомі - багато їхніх клієнтів, будують логічно бездоганні обгрунтування самих диких і нелогічних тверджень.
А до чого я все ж веду. Що робити і як же бути?
А ось до чого. Якщо вам здається, що навколо жопа, вороги і взагалі ніколи нічого не зміниться, єдині ліки - витягнути мозок в область майбутнього і ввести його в стан уяви. Змусь себе думати про те, що тобі хочеться, включи уяву. Намалюй собі картину бажаного майбутнього у великому або малому форматі. Можна придумати своє нове життя або можна придумати нову структуру відділу - яка різниця? Масштаб не важливий - придумай хоч щось що подобається і що хочеться втілити.
А тепер включи стан аналізу - розклади придуману модель на елементи. Визнач з чого вона складається? А тепер - з чого складаються елементи? І так далі, поки не дійдеш до рівня рівного твоєї інформованості та досвіду. Захотів відкрити магазин, а не знаєш як? А ти подумай і дійди хоча б до елемента «подзвонити Колі та запитати як він відкривав магазин», раз нічого іншого не знаєш. І починай впізнавати.
З просуванням від приватного до загального приростатиме досвід та інформованість. З втіленням першої цеглини придуманого - впевненість. І тут прийде задоволення. З цього моменту розум забуде про чужі віртуальні конструкції і буде жити тільки в своїх. Іноді набігаючи до чужих в гості, щоб дати своїм відпочити.
Секрет простий - фіксуйтеся на майбутньому, бажайте, фантазуйте, аналізуйте і втілюйте. Зрештою, саме так чинять усі великі художники. Так створюються картини, будівлі, симфонії та романи. Чим ви гірші?
